| Пятница, 25.05.2012, 10:53 | Приветствую Вас Гость | Регистрация | Вход | |
| ПОЭЗИЯ | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
| Авторская песня |
| ПРОЗА | |||||||||||||||
|
|
|
| ТОП публикаций |
| Последние комментарии |
ЧИТАТЬ БОЛЬШЕ
ЧИТАТЬ БОЛЬШЕ
|
Онлайн всего: 17 Гостей: 13 Пользователей: 4 shelkova, juliasparkle, mitko |
|
|
Жінки, що їдуть увечері муніципальнім транспортом - Вони так несхожі на тих кого я знаю і лЮблю: Не схожі на маму, тітку, та на бабусю. І зовсім не схожі на мене... В них такий вигляд, наче вони не бачать нічого навколо, В них такі погляди, наче вони ненавидять все навколо, Їх рухи різкі, їх руки вчіпляються в поручні та продуктові торби. Та проступають під натиском натовпу найбільш глибокі мімічні зморшки, Немов траншеї на полі бою. І бачать лише тільки янголи, як переходить енергія їх У надто вимогливе лоно всесвіту. І струни МінТрансу мовчать. І водій не поспішає вмикати "Шансон"... Звичайний час пік. І жінки собі їдуть, немов під арештом... О, як не схожі вони самі на себе...
|
| |||
| 05.01.2012 | Добавил: tanya_koshka | Городская лирика | Просмотров: 45 | Рейтинг: 0 | ||||
| Всего комментариев: 0 | | |