| Пятница, 25.05.2012, 10:22 | Приветствую Вас Гость | Регистрация | Вход | |
| ПОЭЗИЯ | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
| Авторская песня |
| ПРОЗА | |||||||||||||||
|
|
|
| ТОП публикаций |
| Последние комментарии |
ЧИТАТЬ БОЛЬШЕ
ЧИТАТЬ БОЛЬШЕ
|
Онлайн всего: 17 Гостей: 14 Пользователей: 3 stolitsin, shelkova |
|
|
![]() Він писав на серветках «Анна», бо коротше було, ніж «кохана», до готелю ішов о шостій і одягнений лягав у постіль, і краватку – червону з чорним – рвав, як зуб безнадійний,– з коренем та чекав, що зламає ґрати повнопикий мовчун Місяць-братик, відтіняла смак вакханалій лиш незаймана свіжість конвалій, ніч ховала сліди секвенцій найцинічнішої з індульгенцій… а ранком він знову старанно на серветках виписував «Анна».
|
| |||
22.07.2010 | Добавил: Чори | Драма в стихах
| Просмотров: 256
| Рейтинг: 5
| ||||
| Всего комментариев: 13 | | |||||||||
| |||||||||