| Пятница, 25.05.2012, 09:20 | Приветствую Вас Гость | Регистрация | Вход | |
| ПОЭЗИЯ | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
| Авторская песня |
| ПРОЗА | |||||||||||||||
|
|
|
| ТОП публикаций |
| Последние комментарии |
ЧИТАТЬ БОЛЬШЕ
ЧИТАТЬ БОЛЬШЕ
|
Онлайн всего: 9 Гостей: 8 Пользователей: 1 |
|
|
|
Чекати щодня на листа. У вогкій в’язниці під’їзду чекати щодня на листа із чиєюсь посмішкою. Чи хоча б на цидулку із простісіньким словом: «вітаємо!» Одначе тепер не пишуть. І не тільки полковникові. Черк-черк — музика сивих стін. Черк-черк — кроки на сходах. Черк-черк… Почуватися залізним опудалом, набитим всесвітнім мотлохом. Блювати вночі від рекламного спаму, півкіла передвиборчих агіток, обгорток з-під цукерок. На ранок таксидерміст-листоноша запихає купу рахунків. Гуп-гуп — музика тьмяного світла. Гуп-гуп — кроки на сходах. Гуп-гуп… Щороку щезають брати і сестри. Щороку щезають брати і сестри, немов на воді бульки. Уже немає семи сусідів по стінці. Ані номера, ані сліду. Куди вирушають поштові скриньки? У вирій, за листівками?.. Черк-черк — музика сивих стін. Гуп-гуп — музика тьмяного світла. Чекати щодня на листа. Чекати щодня на листа… Черк-черк… Чекати щодня на листа… Гуп-гуп...
|
| |||
| 11.01.2012 | Добавил: ivgaliss | Верлибр | Просмотров: 111 | Рейтинг: 5 | ||||
| Теги: | ||||